21 березня виповнюється 133 роки від дня народження Ізидори Косач-Борисової

 

21 березня виповнюється 133 роки від дня народження Ізидори Косач-Борисової - наймолодшої сестри Лесі Українки (1888-1980)

Вона народилася в Колодяжному. Була на сімнадцять років молодшою за сестру Лесю і на дев'ятнадцять - брата Михайла, який став її хрещеним. Її називали в родині Дроздиком.

У своїх спогадах Ізидора Косач писала про Лесю Українку: "Я була щаслива не тільки тому, що зазнала її ніжної любови, а ще й буквально завдячую своїм життям Лесі. Перший раз вона врятувала мене, як я дворічною дитиною хворувала на дифтерію...". Ліків тоді ще не було і дбайливий Лесин догляд допоміг вижити сестричці. Удруге Леся Українка врятувала сестру від черевного тифу, коли та була студенткою. Третій раз Ізидору врятував той факт, що вона була рідною сестрою Лесі Українки, це допомогло витягти її із заслання, де вона вже відбула два роки - з восьми, до яких її засудили в 1937 р.

У 1911 р. Ізидора закінчила агрономічний відділ Київського політехнічного інституту. Вона залишилася працювати в інституті. Через рік одружилась з Юрієм Борисовим, теж випускником Київської політехніки. З початком Першої світової війни її чоловіка забрали на фронт, а вона залишилася з новонародженою донечкою. Після повернення чоловіка з німецького полону в 1918 р. вон жили в Кам’янці-Подільському. Ізидора викладала хімію в гімназії і агротехнікумі.

У  1937 р. Ізидору Косач-Борисову заарештували за "контрреволюційну агітацію і пропаганду". Після слідства і ув'язнення в Лук'янівській тюрмі вона отримала 8 років таборів і була перевезена етапом у табори Онєглагу.  

Два роки ця тендітна високоосвічена жінка працювала на лісоповалі. Її долею опікувалася Ольга Кобилянська. У 1939 р. Ольга Косач-Кривинюк подала заяву про перегляд справи сестри. Ізидору Косач-Борисову було звільнено: "Втретє Лесине ім'я мене врятувало з неволі... я, звичайно, не витримала б у тих жахливих умовах заслання".

З 1949 року вона жила в США, писала спогади про рідних і тих, з ким звела доля -"Із минулого і пережитого", сприяла виданню праці сестри Ольги Косач-Кривинюк "Леся Українка. Хронологія життя і творчости".

Наприкінці свого довгого життя Ізидора визнала, що воно в неї було цікаве, багате на зустрічі з оригінальними людьми і, незважаючи на деякі удари долі, - щасливе.

На її надгробку викарбувані слова з "Боярині" Лесі Українки, ледь перефразовані: "Добраніч, сонечко! Підеш на захід - побачиш Україну - привітай! Привітай і освяти, сонечку, цю засніжену й зболену, обікрадену і зажурену землю, поверни ж їй найкращих її дітей".

Джерело:MiraStudia Модерна Україна

Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.