20 «конвертів» з цитатами українських письменників, присвяченими Києву загалом чи конкретній локації, віднедавна з’явилися в різних точках столиці. Проєкт під назвою «Читати Київ» реалізовується за підтримки Українського культурного фонду.
Спеціальний QR-код на «конверті» легко переносить на сайт проєкту, де можна прочитати повніший текст, дізнатися більше про місцину, автора та Київ у його творчості.
Засновниці проєкту «Читати Київ» – Дарія Лисенко та Вікторія Назаренко – головною метою вважають включення текстів українських письменників у символічний простір міста.
Відтепер, гуляючи Києвом, можна справді читати місто, завдяки рядкам із творів українських класиків та сучасних авторів: від Івана Нечуя-Левицького до Юрка Позаяка. Усі 20 табличок складаються у великий маршрут від Печерська через Хрещатик і Старе місто на Поділ.
Авторки впевнені, що «конверти» стануть не лише частиною екскурсійних маршрутів столицею, але й «наочними посібниками» для школярів та студентів, які вивчають українську літературу.
У межах проєкту також створена відеоекскурсія, над якою працювала студія Davideo у співпраці з GUGA Entertainment Group.
Увесь маршрут простягається від Печерська до Подолу й охоплює 20 локацій:
- Микола Зеров, Києво-Печерська лавра
- Максим Рильський, панорама Дніпра з Мосту поцілунків
- Оксана Драй-Хмара, Маріїнський парк
- Юрій Андрухович, стадіон «Динамо»
- Юрко Позаяк, дворик на вулиці Михайлівській
- Михайль Семенко, Хрещатик
- Олександр Ірванець, кнайп-клуб «Купідон»
- Володимир Сосюра, Золоті ворота
- Ірина Жиленко, Львівська площа
- Валер’ян Підмогильний, Пейзажна алея
- Микола Бажан, Брама Заборовського
- Олесь Ільченко, дворик з круками на вулиці Рейтарській
- Павло Загребельний, храм Софії Київської
- Василь Стус, пам’ятник Богдану Хмельницькому на Софійській площі
- Іван Нечуй-Левицький, фунікулер
- Ліна Костенко, альтанка на Володимирській гірці
- Віктор Неборак, Андріївська церква
- Аттила Могильний, Замок Річарда на Андріївському узвозі
- Віктор Недоступ, Поділ
- Гео Шкурупій, Києво-Могилянська академія.
В ексклюзивному коментарі Читомо засновниці проєкту розповіли, чому вирішили його реалізовувати: «Міста складаються не тільки з вулиць і будинків, де ми живемо, а й з символів, знаків, які його наповнюють. Хоч незалежність ми здобули вже практично 30 років тому, Києву, на жаль, досі бракує наповненості саме українськими культурними символами.
Якщо говорити про літераторів, а погодьтеся, що, як не дивно, саме письменникам стоїть найбільше пам’ятників у світі, то в Києві відсутні постаменти знаковим українським літераторам, як от Василь Стус або Микола Зеров, зате є Міхаіл Булгаков і Анна Ахматова, з якими наше місто, як правило, й асоціюють. Нам хотілося це виправити бодай трішечки.
Через інтерактивні конверти-листи письменників та їхні твори, присвячені Києву, ми актуалізуємо саме український контекст нашого міста. Скажете, такі символи не працюють? Якби не працювали, книжку Кіпіані про справу Стуса не заборонили б сьогодні. Наша мета була, передусім, – показати українську ідентичність Києва.
Власне, любов до текстів про Київ передувала проєкту і спричинила його. Адже попри стереотип про «сільську» і «нудну» українську літературу, вона має чимало урбаністичних творів. Особливо у ХХ столітті, коли життя міста стало однією із провідних тем в українській літературі».
Це лише початок проєкту «Читати Київ». У планах – його продовження в Києві та поширення іншими містами України.
Джерело: chytomo.com
Комментариев нет:
Отправить комментарий