Випускний клас, закінчення школи, державна підсумкова атестація й зовнішнє незалежне оцінювання – ці моменти природно хвилюють учнів і батьків. Але цьогорічним випускникам дісталося особливе випробування – пандемія коронавірусу, загальнодержавний карантин, через який з 12 березня школи закриті, навчання відбувається в дистанційному режимі, а ДПА (ЗНО) перенесено.
Ще на початку квітня Міністерство освіти і науки оприлюднило два варіанти проведення ЗНО і вступної кампанії залежно від епідемічної ситуації. За першим сценарієм, якщо карантинні обмеження будуть зняті до початку червня, то основна сесія ЗНО відбудеться з 25 червня до 17 липня. Якщо ж карантин триватиме до початку серпня – основна сесія ЗНО буде з 17 серпня до 4 вересня. На тій же сторінці МОН можна знайти й інші відповіді на запитання випускників.
Тим часом до МОН звучали звернення й заклики скасувати цьогорічне ЗНО. Представники міністерства й експерти роз’яснювали, що ЗНО – єдиний механізмзагальнодержавного вимірювання рівня знань випускників шкіл і єдиний спосіб справедливого доступу до вищої освіти, який подолав корупцію під час вступу до університетів.
Заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний у своєму відеозверненні наголосив: "ЗНО – не просто засіб уникнення корупції під час вступу до вишів, в умовах пандемії ЗНО набагато безпечніше, ніж вступні іспити. Адже ЗНО відбувається зазвичай за місцем проживання. А для складання вступних іспитів дітям (переважно з батьками) доведеться їхати до інших міст і перетинатися зі значно більшою кількістю людей, ніж у разі стандартної процедури ЗНО із 15-ма учасниками і 2-ма інструкторами в одній аудиторії".
“Минулого року на бакалаврат вступили 145 тисяч абітурієнтів. Кожен із них подавав по кілька заяв. Загалом – 870 тисяч+ заяв.
Майже 70% усіх заяв були подані до університетів 5-ти міст: Києва, Харкова, Львова, Дніпра та Одеси.
Якби хтось наважився скасувати ЗНО, сотні тисяч абітурієнтів та їхніх батьків по кілька разів їздили би в інші міста для складання вступних іспитів. Вони б у великій кількості збиралися в аудиторіях”, – наголосив Стадний.
Через невизначеність із карантинними обмеженнями і їх тривалістю, за які відповідальні уряд і Міністерство охорони здоров’я, МОН і відповідальний за проведення ЗНО Український центр оцінювання якості освіти не мали можливості давати точні відповіді на багато питань, які турбували випускників і їхніх батьків.
Однак, реагували, як могли: зробили докладне відео про процедуру ЗНО (адже пробне ЗНО через карантин перенесене), дозволили змінити місце складання ЗНО на ближче і зручніше до теперішнього місця перебування або проживання учасника.
Окрім того, внесли зміни в наказ МОН, якими фактично зробили доступною реєстрацію на додаткову сесію ЗНО всіх, хто через карантинні обмеження не зареєструвався на основну сесію (у попередні роки реєструватися на додаткову сесію мали змогу дуже обмежене коло випускників).
Однак, зовнішнє незалежне оцінювання – загальнонаціональна подія, у якій щороку беруть участь понад 300 тисяч учасників і тисячі педагогів, залучених до роботи в аудиторіях, перевірки робіт тощо. Це складна система забезпечення безпеки, доброчесності, захисту інформації – навіть без коронавірусних викликів. У таких складних процесах ухвалення рішень сьогодні на завтра – неможливе, бо імплементація цих рішень потребує часу.
Тому днями т.в.о. міністра освіти і науки Любомира Мандзій підписала наказ, який передбачає, що до 21 травня мають бути визначені нові дати ЗНО. Тягнути більше немає куди. Нагадаємо – МОН мало два базових сценарії: якщо карантин закінчиться до початку червня – основна сесія ЗНО буде з 25 червня до 17 липня; якщо карантин затягнеться довше – з 17 серпня до 4 вересня.
За інформацією “Нової української школи”, наразі базовий сценарій уряду, МОН і МОЗ – провести ЗНО в червні. Карантинні обмеження в країні поступово знімаються з 12 травня (згідно з рішенням уряду), епідемічна ситуація контрольована, головний санітарний лікар Віктор Ляшко стверджує, що Україна пройшла пік захворюваності, та й інші урядовці прогнозують зниження кількості інфікованих або щонайменше контрольований приріст.
Проте є важлива передумова проведення ЗНО, і вона залежить від рішення уряду – має бути в повному обсязі відновлена робота громадського транспорту, зокрема й між населеними пунктами.
“Насправді, щороку школи й місцеві влади організовують підвезення дітей, особливо із сільських територій, до місць проведення ЗНО шкільними автобусами, – розповідають сайту НУШ в одному з обласних департаментів освіти. – Але нерідко трапляється так, що це лягає на плечі батьків. Тому відновити роботу громадського транспорту до проведення ЗНО було б справедливо”.
Ще одна важлива умова проведення ЗНО з відповідальною турботою про здоров’я й безпеку учасників – забезпечення масками, дезінфекційними засобами та милом у пунктах тестування. За інформацією сайту НУШ, МОЗ днями передало регламент проведення ЗНО в нинішніх умовах до МОН. До нього є низка питань, і документ ще доопрацьовується.
Водночас, уряд за запитом МОН опрацьовує питання забезпечення учасників і пунктів тестування всім необхідним для захисту й дезінфекції – прораховують потреби і вартість. Долучитися до цього, готові міжнародні донори, Зокрема, Представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні висловило готовність підтримати МОН у проведенні ЗНО в Україні. Але для їх підключення має бути рішення уряду – чітко озвучені потреби, розподіл відповідальності й повноважень.
Якщо ж епідемічна ситуація чи (не)готовність уряду забезпечити всі необхідні умови не дозволить безпечно провести ЗНО в червні, й основна сесія відбудеться все ж у серпні – викликів і складнощів побільшає. Нагадаємо, ЗНО як зовнішнє тестування – не лише засіб доступу до вищої освіти, а й виконує функцію Державної підсумкової атестації. Без її результатів 11-класникам не можуть видати документ про завершення повної загальної середньої освіти.
ЗНО подолало корупцію під час вступу у виші й балансує суб’єктивне оцінювання в школах. Воно й має залишитися таким. Але повторимо: здоров’я й безпека – на першому місці. Фото: автор – SimpleFoto, Depositphotos
І від батьків, і від педагогів лунали прохання скасувати цього року ДПА у формі ЗНО та видати випускникам документи про освіту за результатами оцінювання в школі. МОН стійко захищав збереження ДПА у формі ЗНО, і його можна зрозуміти. ЗНО – це єдина реформа, яку українці вважають проведеною й завершеною за роки Незалежності в Україні.
Водночас, довіра до шкільних оцінок досить низька через відсутність чітких критеріїв і непоодинокі випадки недоброчесності чи упередженості. Тоді як довіра до ЗНО й задоволеність українців тим, як воно проводиться, – майже 70%.
Скасування ДПА у формі ЗНО в 11 класі було б ударом по реформі, якого всі сили, причетні до утвердження ЗНО в Україні, воліли і воліють уникнути. Однак, якщо основну сесію ЗНО не буде проведено в червні – скасування ДПА у формі ЗНО доведеться серйозно розглядати.
“У разі проведення ЗНО в серпні, видавання документів про освіту цьогорічним одинадцятикласникам затягнеться на вересень 2020 року. Це створить колізію, коли в школі буде дві паралелі 11-х класів. На жаль, ми поки не отримали роз’яснень, що робити в такій ситуації. А з погляду чинного законодавства й нормативної бази це неможливо”, – повідомила “Новій українській школі” директорка київської школи №5 Світлана Олексюк.
Отже, залишається чекати визначеного МОН дедлайну, 21 травня, – коли міністерство саме встановило оголосити остаточні дати ЗНО. Важливо, щоб ухвалюючи це рішення, урядовці пам’ятали: здоров’я й безпека – на першому місці. Хоча в історії зі ЗНО дуже хочеться переформулювати Черчилля, якому приписують фразу “Так заради чого ми воюємо?” у відповідь на пропозицію скоротити фінансування культури.
ЗНО подолало корупцію під час вступу у виші й балансує суб’єктивне оцінювання в школах. Воно й має залишитися таким. Але повторимо: здоров’я й безпека – на першому місці.
Іванна Коберник, “Нова українська школа”
Комментариев нет:
Отправить комментарий