Тараса Григоровича Шевченка в Каневі на Чернечій горі (1861 р.).
Спершу поета поховали на Смоленському кладовищі Санкт-Петербургу.
Але 26 квітня (8 травня) 1861 р. домовину викопали, перенесли через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею перевезли до Москви.
Далі шлях процесії пролягав через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитрівськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бобровицю, Бровари до Києва.
Випрягши коней із воза, студенти Університету Святого Володимира пронесли труну Ланцюговим мостом і далі набережною до Різдва Христового на Подолі.
8 (20 травня) 1861 р. на пароплаві «Кременчук» останки Кобзаря перевезено до Канева.
Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі. Брати Т. Шевченка хотіли поховати Тараса біля стін Успенського собору, але Григорій Честахівський, який супроводжував прах великого поета, зумів відстояти виконання останньої волі Тараса.
10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.
Таким чином було виконано заповіт поета.
Туди ж перенесли дерев’яний хрест, який був встановлений на могилі.
З тих пір могила поета височить над Дніпром.
#перепохованняТарасаШевченка
Джерело:День за днем
Комментариев нет:
Отправить комментарий