Сьогодні, 25 лютого, не лише в Україні, а й у світі відзначається 150-річний ювілей видатної української поетеси, перекладачки, класика української літератури Лесі Українки (1871-1913).

Ця геніальна волинянка відома не лише своєю літературною творчістю, перекладацькою діяльністю, активною громадянською позицією, любов’ю до всього українського, а й неймовірною силою духу і неабияким характером.

Окраса і гордість української нації, одна з фундаторок новітньої української літератури. Вона давно посіла чільне місце у світовій літературі, стала народною в найширшому розумінні цього слова.

Уже в ранньому дитинстві Леся виявила свої надзвичайні здібності (її можна назвати Wunderkind).

Вона дуже рано навчилась читати і вже у віці п’яти років написала свої перші листи до родини дядька Михайла Драгоманова. 

Леся Українка вільно розмовляла українською, російською, польською, болгарською, німецькою, французькою та італійською мовами, добре знала латинь, перекладала з давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської мов, хоч і не вчилась в школі. ЇЇ навчала мати (Олена Пчілка) і приватні вчителі.

У віці дев’яти років вона написала свій перший вірш "Надія", у 13 років вона вже мала надрукованими 2 поезії. Ці твори з’явились під псевдонімом "Леся Українка". Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька - Михайла Драгоманова. Він підписувався як "Українець". А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього.

У 1971 році за рішенням міжнародної організації ЮНЕСКО 100-річчя з дня народження Лесі Українки святкувалося в усьому світі.

Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.